Па синєй-та море пливєть карабель,
В том караблічку грозний атаман,
Па празванїю ѣво Булатъѵ Кандрат.
Гаваріт рѣбятуюшкам грозний атаман:
"Грѣбітѣ рѣбятуюшкѝ не рабейтѣ!
Сваїх белих ручюшкъѵ не жѣлейтѣ!
Свѣзітѣ міне атаманушку на жѣлтия на пѣскѝ,
За мною маладцом трі погонюшка:
Перъвия пагонюшка аѳицѐри,
Другая пагонюшка гарнѣдєри,
Трѣтіѣ пагонюшка данскіѣ казакѝ.
Грѣбітѣ рѣбятуюшкѝ караблічку маладци!"
Грѣбуть рѣбятуюшкѝ, не рабеють,
Сваїх белих ручюшкъѵ не жѣлеють.
Ръзгаваріваїть с маладцамі грознай атаман,
Па празванїю ѣво Булатъѵ Кандрат...